Важливо UA

«Москва повинна вирішувати питання щодо української церкви, а не Константинополь. «Правий сектор» вже працює в Польщі в інтересах Епифанія»– це далеко не повний перелік проросійських послань від очільника православної церкви Польщі

Епіфаній (митрополит Київський) є неканонічним священником та розкольником, українцями слід просити в московської церкви зняття анафеми і тоді вже просити Томос. Влада України має закінчити війну, об’єднати країну і тільки тоді займатись питаннями церкви. Надання Томосу Православній церкві України спровокує хаос, це питання слід вирішувати у форматі Москва, Константинополь і Київ.«Правий сектор» вже працює в Польщі в інтересах Епифанія – це далеко не повний перелік проросійських послань від очільника православної церкви Польщі.

ВЄСЛАВ РОМАНОВСЬКИЙ: — Чи висловив Високопреосвященство вітання і привітання новому митрополиту Київському Епіфанію?

АРХІЄПИСКОП САВА: — Ні, я не посилав вітання. Цьому молодому, світському чоловікові було зроблено велику шкоду, коли призначили його митрополитом. У світлі канонічного права він не є священиком. Він не був висвячений в канонічній церкві.

Наскільки я розумію, Високопреосвященство є противником автокефалії для Православної церкви України?

Ні, ні в якому разі, преса іноді вигадує такі провокаційні речі. Я вважаю, що кожна нація має право на власну помісну церкву. З самого початку, коли з’явилося питання про автокефалію для України, я був за, але на умовах, прийнятих у нашому церковному праві.

А це яким чином? Інший шлях, ніж запропонований Константинополем?

Згідно з нашими канонами, анафема знімається тим, хто її наклав. Українські розкольники, які створили Київський Патріархат і Автокефалію, виключені з лона церкви Московським патріархатом 20 років тому, і тільки він має право відновити їх у лоні церкви, а не константинопольський патріарх Варфоломій. Звичайно, за умови, що розкольники покаються і відбудуть покуту. Пізніше вони можуть прийняти освячення і тоді вже почати створювати автокефальну церкву в Україні.

Але це ж сьогодні нереально.

На жаль, я думаю, що так. Речі дійсно зайшли занадто далеко. Все це пов’язано з гордістю Філарета, якого використав перший президент України Леонід Кравчук. Все частіше я вважаю, що справа знаходиться зараз тільки в руках Бога. Інакше ми не вийдемо з цієї ситуації, створеної сатаною. Я переконаний, що українська влада повинна спочатку об’єднати країну, завершити війну, а потім лише займатися справами церкви. Там потрібні великі зміни. У нас в Польщі легально регулюються відносини з державою, католицька церква має конкордат, є закон, який регулює питання власності. В Україні все є у посткомуністичному форматі, в руках держави, держава може навіть позбавити церкву реєстрації. Найважливіше, однак, що об’єднання церкви проводиться шляхом об’єднання вірних. Вони повинні вирішити, до якої церкви вони хочуть належати. Сьогодні такої єдності в Україні немає.

Українці твердять, що Українська Православна Церква Московського Патріархату підтримує анексію Криму та війну на Сході України. Хіба це не достатні причини аби від’єднатись від неї?

Це політичні справи. Я цим не займаюсь.

Чи позиція щодо української автокефалії випрацьовується вами у консультаціях з Московським Патріархатом?

Наша позиція незалежна від Москви, ми робимо її на основі православних догм і канонів. Це для нас найважливіше.

6 січня Патріарх Варфоломій вручить [матеріал опубліковано до надання Томосу ПЦУ – ред. ІА «ЗІФ»] київському митрополиту Епіфанію Томос, тобто створить правову, незалежну православну церкву в Україні. Що буде далі?

Я раджу йому не робити цього. Не тільки я, Патріарх Антіохійський, запропонував якнайшвидше скликати Раду Православної Церкви, щоб обговорити ситуацію в Україні і знайти канонічне вирішення проблеми. Найкраще було б відкласти надання Томосу Україні і вирішити це питання в пан-православному форматі.

Ви зберетесь і що далі? Чи є якийсь план?

Я вважаю, що патріарх Кирил також схильний до діалогу. Це підтверджує його останній лист до патріарха Варфоломія. Я саме так це розумію. У першу чергу про це мають говорити Москва, Константинополь і Київ. Якщо вони знайдуть рішення, ми приймемо його.

А якщо Патріарх Варфоломій нічого не відкладатиме і реалізує свій план, що ж тоді буде?

Буде хаос. Такий як зараз. Я високо ціную Патріарха Варфоломія, я його дуже люблю, але він опинився в дуже складному становищі, його тиснуть з різних сторін. Ймовірно, у нього не буде іншого вибору і він вручить Томос українській церкві.

Чи буде це несприятливим для Польської Православної Церкви?

Я вже говорив про канонічне право. Порушення його є поганим прецедентом. Не виключено, що в Польщі, де проживає більше мільйона українців, з’явиться група вірних, для яких Філарет спробує організувати свої парафії в Польщі. Нещодавно я почув, що Правий сектор вже вивчав можливості візиту митрополита Епіфанія в Польщу. Нас чекає хаос!

Джерело

1 комментарий

  • — Ми сподіваємося, що українське питання в православному світі нарешті буде вирішено. Думаю, не тільки мене, а й інших, не відпускає відчуття, що у протистоянні між Константинопольським і Московським патріархатами, між Україною і Росією, терези все-таки схилися на бік Константинополя і України. Звичайно, поки ми не можемо сказати, що РПЦ і Кіріл програли, але в даній ситуації Константинополь укріпив свої позиції. Йому вдалося переконати своїх ієрархів і митрополитів православних церков у необхідності збереження єдності, незважаючи на те що українська церква отримає автокефалію. Це були і є дуже складні шахові комбінації, оскільки Москва завжди давила своєю чисельністю парафіян і кількістю парафій, бо вона поки залишається найбільшою церквою в православному світі. Але як показують нинішні події, не всі перемоги здобуваються чисельністю. Виявляється перемоги можуть здобуватися щоденною, ритмічною, але тихою працею.

НЕДАВНИЕ